Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Собкова Ж$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Собкова Ж. В. Динамика выделения и видовой состав дрожжеподобных грибов рода candida, изолированных от больных многопрофильного стационара [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, Е. И. Полищук // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2013. - Т. 8, № 2. - С. 155-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2013_8_2_40
| 2. |
Собкова Ж. В. Внутрбольничная инфекция кандидозной этиологии в многопрофильном стационаре [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, Е. В. Сурмашева, М. А. Росада // Профілактична медицина. - 2014. - № 3-4. - С. 82-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2014_3-4_57
| 3. |
Собкова Ж. В. Кандидозная инфекция в многопрофильном стационаре — современные проблемы [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, Е. В. Сурмашева, Н. А. Никонова // Довкілля та здоров'я. - 2014. - № 3. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2014_3_13 Протягом 2008 - 2013 рр. досліджено 32 875 зразків матеріалу від пацієнтів багатопрофільного стаціонару. Встановлено, що дріжджеподібні гриби роду Candida виділяли у 6,3 % випадках. Найвища частота виділення дріжджеподібних грибів була під час дослідження зіва - 16,5 %, жовчі - 13,6 %, вмісту гайморової пазухи - 12,2 %, а у крові - 0,9 %. Пацієнти відділень реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ) продовжують бути основним контингентом ризику розвитку кандидозної інфекції. Гриби Candida spp. виділялися з крові лише у хворих, які перебували у ВРІТ; з мокротиння відсоток висівання від хворих з ВРІТ становив 34 %; з іншого клінічного матеріалу - лише 17 %. Домінуючим видом серед виділених культур був Candida albicans. На протяжении 2008 - 2013 гг. исследовано 32 875 образцов материала от пациентов многопрофильного стационара. Установлено, что дрожжеподобные грибы рода Candida выделяли в 6,3 % случаев. Наивысшая частота выделения дрожжеподобных грибов была при исследовании зева - 16,5 %, желчи - 13,6 %, содержимого гайморовой пазухи - 12,2 %, а в крови - 0,9 %. Пациенты отделений реанимации и интенсивной терапии (ОРИТ) продолжают составлять основной контингент риска развития кандидозной инфекции. Грибы Candida spp. выделялись из крови только у больных, которые находились в ОРИТ; из мокроты процент высеваемости составлял 34 %; из другого клинического материала - лишь 17 %. Доминирующим видом среди выделенных культур был Candida albicans.
| 4. |
Собкова Ж. В. Розробка та використання модифікованого середовища сабуро для виділення штамів Candida з біологічного матеріалу від хворих [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, А. А. Францішко, Г. В. Філоненко, М. О. Росада, А. І. Міхієнкова // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 1(2). - С. 323-326. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_1(2)__37
| 5. |
Собкова Ж. В. Характеристика біоплівкоутворення і адгезивних властивостей клінічних ізолятів грибів роду Candida [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, О. В. Філоненко Г. В. Покас. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2017. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2017_2_6
| 6. |
Собкова Ж. В. Циркуляція грибів роду Candida у внутрішньому середовищі багатопрофільного стаціонару [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, В. Б. Коломієць, О. Ф. Савицький, О. В. Сурмашева, М. О. Росада // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 2. - С. 255-259. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_2_59
| 7. |
Верба А. В. Визначення джерела інфікування нозокоміальною флорою бойових поранень кінцівок на підставі аналізу мікрофлори на різних етапах лікування [Електронний ресурс] / А. В. Верба, І. П. Хоменко, В. М. Кондратюк, І. Г. Костенко, М. І. Котилевський, О. В. Олійник, В. М. Добровольський, О. В. Марченко, В. М. Олійник, Ж. В. Собкова // Сучасні аспекти військової медицини. - 2016. - Вип. 23. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2016_23_10
| 8. |
Трихліб В. І. Чинники розвитку ранової інфекції та мікрофлора з інфікованих ран при бойовій травмі [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, С. І. Ткачук, І. Г. Костенко, С. В. Латишенко, Ж. В. Собкова, Л. О. Рощенко, А. А. Францішко, В. Б. Коломієць // Сучасні аспекти військової медицини. - 2015. - Вип. 22(1). - С. 108-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2015_22(1)__16
| 9. |
Собкова Ж. В. Усовершенствование среды для выделения изолятов клинически значимих дрожжей [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова // Сучасні аспекти військової медицини. - 2012. - Вип. 19. - С. 505-508. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2012_19_73
| 10. |
Собкова Ж. В. Изучение микробного пейзажа внутрибольничных инфекций в отделениях реанимации и интенсивной терапии многопрофильного стационара. Роль дрожжеподобных грибов рода Candida [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, Л. О. Рощенко, В. Б. Коломиец, А. А. Францишко, С. В. Латышенко, И. Г. Костенко // Сучасні аспекти військової медицини. - 2014. - Вип. 21. - С. 478-487. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2014_21_64
| 11. |
Попенко Н. В. Клініко-лабораторні аспекти діагностики та лікування інфекційних загострень хронічного обструктивного захворювання легень у пенсіонерів Міністерства оборони України [Електронний ресурс] / Н. В. Попенко, Ж. В. Собкова // Запорожский медицинский журнал. - 2018. - Т. 20, № 1. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2018_20_1_14 Цель работы - изучить роль бактериальных возбудителей в возникновении обострения хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ), проанализировать диагностические и лечебные мероприятия у больных пенсионеров МОУ для их оптимизации. Проведен ретроспективный анализ 72 историй болезни пенсионеров МОУ мужского пола, средний возраст которых составлял 71,1 года, со стажем заболевания в среднем 7,85 года. Контрольную группу составили 20 практически здоровых лиц. Для выявления этиологической структуры инфекционного обострения ХОЗЛ использовались данные бактериологического исследования мокроты, которое включало количественное выявление возбудителя и его чувствительности к антибактериальным препаратам. При бактериологическом исследовании всего было получено 30 штаммов патогенных микроорганизмов. Ведущими возбудителями инфекционного обострения ХОЗЛ у пенсионеров МОУ оказалось семейство Streptococcus (53,3 %): S. pneumoniae, S. mitis, S. viridans, S. epidermidis и представители семейства Staphylococcus (16,6 %). Среди всего контингента больных было выявлено два штамма Ps. aeruginosa (6,6 %). Выводы: ведущими причинами обострений ХОЗЛ у пенсионеров МОУ были чаще всего переохлаждения и ОРВИ - 49,9 %, только ОРВИ - 34,3 %, только переохлаждение - 15,6 %. Реже - физическое перенапряжение, декомпенсация сопутствующей патологии. Наиболее часто наблюдались I и II типы обострений по Anthonisen, которые встречались в 44,5 и 43,0 % случаев соответственно, III тип обострения встречался в 12,5 % случаев. К основным возбудителям обострения ХОЗЛ сохраняют высокую активность защищенные аминопенициллины, цефалоспорины III поколения. У больных первой группы с микробиологическим исследованием мокроты количество койко-дней (7,5) было достоверно меньше, чем у больных второй группы (11,3 ), и быстрее наступала нормализация клинико-лабораторных показателей после лечения.
| 12. |
Собкова Ж. В. Вивчення видового складу мікроорганізмів в біоплівках на судинних та сечових катетерах у багатопрофільному стаціонарі [Електронний ресурс] / Ж. В. Собкова, Г. В. Філоненко, О. В. Сурмашева, М. О. Росада // ScienceRise. Biological science. - 2017. - № 2. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2017_2_10
|
|
|